5 клас. Українська мова. Речення. Його граматична основа (підмет і присудок).

Тема уроку: Речення. Його граматична основа (підмет і присудок).

Мета: поглибити знання п'ятикласників про граматичну основу речення, способи вираження підмета і присудка; дати загальне уявлення про речення з одним головним членом; формувати загальнопізнавальні вміння виділяти граматичну основу в реченні, порівнювати речення з повною граматичною основою і з одним головним членом, визнача­ти спосіб морфологічного вираження підмета і присуд­ка; розвивати творчі вміння побудови речень і зв'язних висловлювань; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи, почуття поваги до рідного краю, мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

             I.      Організаційний момент   

          II.      Установчо-мотиваційний етап

Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле: учи­тель пропонує п'ятикласникам звернути увагу на основні поняття, з яки­ми вони познайомляться на уроці (терміни записані на дошці).

Речення

Логічний наголос

Граматична основа речення:

підмет, присудок

       III.      Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

      IV.      Актуалізація знань.

Робота біля дошки. Записати речення. Записати 2-3 словосполучення. Сформулювати поняття словосполучення, його будову.

Наша українська мова – це одна із шести тисяч мов сучасного світу. Люди, що розмовляють цими мовами, можуть мати однакові думки та почуття, але виражають їх по-різному своїми мовами.

Бесіда.

· Що таке словосполучення? Яка його будова?

· Які слова ним не є? Чим словосполучення відрізняється від речення?

· Колективне заповнення таблиці

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися
Визначення словосполучення та речення, головні члени речення.	Як розрізняти словосполучення й речення, як не помилятися у визначення видів присудків, що таке граматична основа речення

                     V.     Осмислення матеріалу. 

·        Робота в парах.

Спільне виконання завдань (обмін думками, спільні висновки).

Завдання.

Прочитати речення. Виділити словосполучення, визначити головна й залежне слово, головні члени речення. Якою частиною мови виражений підмет, присудок?

Добре слово варте задатку. Дружи з розумним – не будеш дурнем. Знання роблять життя кращим. Розум – скарб людини.

·        Творчий диктант

 Визначити межі речень. Прочитати, слідкуючи за тим, як у кінці речень понижується голос. Списати, розставляючи пропущені розді­лові знаки. Підкреслити граматичні основи.

ОСІНЬ

Прийшла осінь у зелені коси беріз вплелися золотисті стрічки різ­нобарвними вогнями горять осики дикі груші червоніють китиці ягід на горобинах на лісовій ліщині дозріли горіхи важкі коричневі жолу­ді падають з дубів лісовим мешканцям настав час заготовляти на зиму харчі лісові миші наповнюють свої нірки насінням кленів бруслини жолудями горіхами моторні білочки ховають під мох у дупла дерев лі­сові горіхи й жолуді збирають і сушать на голках гриби (За В. Пархоменком).

Ø                         Про які дерева ви дізналися з цього тексту? З'ясуйте значення назв дерев осика і ліщина за допомогою тлумачного словника.

Ø                         Наявність граматичної основи (підмета і присудка) — одна з голов­них ознак речення. А які ще ознаки властиві реченню?

„Мозкова атака”.

Учні висловлюють думки щодо вживання розділових знаків у записаних реченнях. Вони їх записують у вигляді великої літери Т (дві колонки під одним дахом).

Запитання
Позитивна відповідь	Негативна відповідь

                  VI.Рефлексія на рівні самоосмислення.

Учні пригадують усе, що відомо з теми (робота із системою орієнтирів).

   VII.      Змістово-пошуковий блок.

Ігровий пошук „Вірю-не вірю”.

Учні повинні погодитися із твердженням учителя або спростувати.

До словосполучень належать поєднання таких слів:

-       підмет + присудок;

-       повнозначне слово + повнозначне слово;

-       службове слово + повнозначне слово;

-       повнозначне слово = повнозначне слово (з’єднані сурядним зв’язком).

VIII.      Експериментування.

Записати речення, розставивши розділові знаки. Знайти граматичну основу, виписати словосполучення.

Калиновою, солов’їною назвали прекрасну українську мову поети П.Тичина, М.Рильський, А.Малишко.

      IX.      Узагальнення знань.

· Бесіда по темі:

· Заповнення таблиці „З – Хд – Д”.

         X.      Рефлексія.

· Як ви почувалися на уроці?

· Що винесете з уроку?

· Який вид роботи був найбільш вдалим?

      XI.      Дом. завдання. §9.  впр. 148